Про технологічну та типологічну цілісність комплексів Північно-західної України між 35 та 30 тис. кал. років тому

  • А. Майєр Кельнський університет, Німеччина, Інститут доісторичної археології, Ph.D., молодший професор http://orcid.org/0000-0002-5021-3341
  • Д. Ступак Інститут археології НАН України, науковий співробітник відділу археології кам’яної доби, Кандидат історичних наук https://orcid.org/0000-0002-0809-2179
  • П. Васильєв Інститут археології НАН України, Молодший науковий співробітник відділу «Археологічний музей» https://orcid.org/0000-0002-9800-8152
  • І. Хоптинець Старший науковий співробітник сектору археології та пам’яткознавства Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф https://orcid.org/0000-0003-1143-785X
  • В. Ткач Співробітник Волинської палеолітичної експедиції, Дубно, Україна https://orcid.org/0000-0002-5581-3784
Ключові слова: односторонні та двосторонні знаряддя, радіальні нуклеуси, торцеві нуклеуси, нуклеуси для пластин, вістря на пластинах

Анотація

Стоянки Мирогоща I, Грядки, Жорнів та Червоний Камінь розташовані в центральній частині Волинського лесового плато на північному заході України. Крем’яні комплекси стоянок походять як із розкопок, так і з поверхневих зборів. Ці матеріали мають низку характеристик, які традиційно трактуються, як типові для матеріалів різних хронологічних періодів. Тому вважалося, що ці колекції представляють палімпсести середнього та верхнього палеоліту. У 2018 і 2019 рр. було отримано нові матеріали під час польових досліджень стоянки Мирогоща І, а також оброблено колекцію Мирогощі І та крем’яні комплекси низки інших пам'яток, які зберігаються в Рівненському обласному краєзнавчому музеї.

В результаті проведених досліджень можемо стверджувати, що крем’яні комплекси стоянок Мирогоща I, Грядки, Жорнів та Червоний Камінь не є змішаними та не демонструють поступовий розвиток індустрій на цій території від середнього до верхнього палеоліту. Матеріали цих пам’яток демонструють однаковий послідовний набір типологічних та технологічних рис. Подібні ознаки спостерігаються також у крем’яних колекціях пам’яток Майдан-плато, Іваничі та Липа І. Найбільш вірогідно, ці типологічні та технологічні риси представляють цілісний набір особливостей, характерних для періоду приблизно від 35 до 30 тис. кал. р. т.

Проведені дослідження, виконані у межах міжнародного українсько-німецького археологічного проекту «Between East and West. Social networks and environmental conditions before, during and after Last Glacial Maximum in Volhynia, Western Ukraine», коштами фонду наукових досліджень Німеччини (Deutsche Forschungsgemeinschaft), грант DFG-392605832.

Посилання

Grigoriiev, G. P. 1968. Nachalo verkhnego paleolita i proiskhozhdenie Homo sapiens. Leningrad: Nauka.
Grigoriiev, G. P. 1970. Verkhnii paleolit. Kamennyi vek na territorii SSSR. Materialy i issledovaniia po arkheologii SSSR, 166, p. 43-63.
Nuzhnyi, D. Yu. 2015. Verkhnii paleolit zakhidnoi i pivnichnoi Ukrainy (tekhniko-typolohichna variabelnist ta periodyzatsiia). Kyiv: vydavets Oleh Filiuk.
Ostrovskii, M. I., Grigoriiev, G. P. 1966. Lipskaia paleoliticheskaia kultura. Sovetskaia arkheologiia, 4, p. 3-13.
Piasetskyi, V. K. 1999. Paleolit skhidnoi chastyny Volynskoi vysochyny. Vita Antiqua, 2, p. 8-17.
Pyasetskyi, V. K. 1999. Pozdnepaleoliticheskaia stoianka Mirogoshcha І (Pole Votruby). Rosiiskaia arkheologiia, 3, p. 98-107.
Piasetskyi, V. K. 2009. Paleolit Volynskoi vysochyny i Maloho Polissia. Rivne: TOV Druk Volyni.
Rudynskyi, M. Ya. 1952. Dubno-Kremenetska paleolitychna ekspedytsiia. Arkheolohichni pamiiatky URSR, IV, p. 143-154.
Savych, V. P. 1975. Piznopaleolitychne naselennia pivdenno-zakhidnoi Volyni. Kyiv: Naukova dumka.
Sytnyk, O. S. 2010. Lypska piznopaleolitychna kultura: analiz ta interpretatsiia dzherel. Kamiana doba Ukrainy, 13, p. 113-137.
Boëda, E. 1994. Le Concept Levallois: Variabilité des Méthodes. Paris: CNRS Editions.
Buch, M. W., Zöller, L. 1990. Gliederung und Thermolumineszenz-ChronologiederWürmlösse im Raum Regensburg. Eiszeitalter und Gegenwart, 40, p. 63-84.
Juvigné, E. H. & Wintle, A. G. 1988. A New Chronostratigraphy of the Late Weichselian Loess Units in Middle Europe based on Thermoluminescence Dating. Eiszeitalter und Gegenwart, 38, p. 94-105.
Reimer, P. J., Bard, E., Bayliss, A., Beck, J. W., Blackwell, P. G., Bronk Ramsey, C., Buck, C. E., Cheng, H., Edwards, R. L., Friedrich, M., Grootes, P. M., Guilderson, T. P., Haflidason, H., Hajdas, I., Hatté, C., Heaton, T. J., Hoffmann, D. L., Hogg, A. G., Hughen, K. A., Kaiser, K. F., Kromer, B., Manning, S. W., Niu, M., Reimer, R. W., Richards, D. A., Scott, E. M., Southon, J. R., Staff, R. A., Turney, C. S. M, & van der Plicht, J. 2013. IntCal 13 and Marine 13 radiocarbon age calibration curves 0-50,000 years cal BP. Radiocarbon, 55, p. 1869-1887.
Sprafke, T. 2015. Löss in Niederösterreich. Archiv quartärer Klima- und Landschaftsveränderungen.Würzburg: Würzburg University Press.
Weninger, B., Jöris, O. & Danzeglocke, U. 2014. CalPal-2014. Cologne Radiocarbon Calibration & Palaeoclimate Research Package, http://www.calpal.de, (access 09 November 2016).

Переглядів анотації: 1064
Завантажень PDF: 390
Опубліковано
2020-09-30
Розділ
Статті