Генезис кюльтепінской культури

Анотація

Про неолітизації Азербайджану висувалися різні думки. Деякі дослідники відзначають, що ця культура за походженням пов’язана з Месопотамією, інші ж вважали, що вона розвивалася на основі місцевих традицій і міграцій з Месопотамії. У вирішенні цих проблем надзвичайно цінні нові дослідження, що проводяться в південному регіоні Азербайджану, зокрема на території Нахчиван.

Нові розкопки, проведені в 2013—2018 рр. на поселенні Кюльтепе I, розташованого недалеко від м. Нахчиван, привели до виявлення нових фактів, пов’язаних з історією заселення зазначеної місцевості і особливостями кюльтепінской культури. Ці знахідки свідчать, що поселення Кюльтепе утворилося в другій половині VII тис. до н. е. що відповідає пізньому періоду неоліту. Нові знахідки надзвичайно важливі для оцінки культури неоліту.

Неолітична культура Кюльтепе I загалом характеризується архітектурою округлого плану, вогнищами на кам’яній підлозі, зібганими похованнями, полірованої керамікою червоно-оранжевого кольору, виготовленої з додаванням соломи та з рельєфним орнаментом, знаряддями праці з обсидіану чорно-коричневого кольору, кременю, інших каменів, а також кісток і рогу. Матеріали, виявлені в самих нижніх шарах Кюльтепе, датовані 6370—5200 рр. Мають схожі риси з матеріалами пам’яток Ментештепе, Камільтепе, Хатунарх, Техут, Масис-Блур, що належать до VI тис. до н. е. Але кераміка Кюльтепе все ж має свої особливості. Це було пов’язано, з одного боку, з локальним розвитком культури Кюльтепе, а з іншого — з архаїчністю Кюльтепінской кераміки.

Дослідження показують, що в VII—VI тис. до н. е. в Азербайджані були різні осередки формування неолітичних культур. Кераміка месопотамского походження, виявлена з неолітичного шару Кюльтепе під час розкопок під керівництвом О. Г. Абібуллаєва показує наявність між Месопотамією і Південним Кавказом культурно-економічних зв’язків, і певних міграцій, однак неолітичні культури Південного Кавказу, зокрема культура Кюльтепе, мали локальні особливості. Про це свідчить і округла архітектура Кюльтепе, і використання на цьому поселенні місцевого обсидіану з родовищ Південного Кавказу, на відміну від країн Близького Сходу. Ймовірно, ця культура, яка сформувалася в Кюльтепе в третій чверті VII тис. до н. е., певним чином вплинула на регіони Міль-Муга-Карабах і долину Агри, в яких переважає кераміка з домішкою полови. Разом з тим у VI тис. до н. е. культура Міль-Муга-Карабаху відрізнялася певними особливостями, зокрема керамікою із відтискною орнаментацією.

Кюльтепе є найдавнішим поселенням керамічного неоліту на Південному Кавказі. Ця пам’ятка поряд з Південним Кавказом має спільні риси з пам’ятками басейну Урмии. Цей факт свідчить про те, що в епоху неоліту культурно-економічні зв’язки між Південним Кавказом та Урмийським басейном здійснювалися через Нахчиван. Але аналіз як пам’яток Урмийського басейну, розташованого на південь від р. Араз, так і поселень, які називаються культурою Шомутепе-Шулавері, розташованих на півночі, свідчать про те, що вони були заселені після Кюльтепе. Незважаючи на те, що під час останніх досліджень були отримані певні знахідки, що належали до епохи докерамічного неоліту, однак поки фактів недостатньо. Ймовірно, відсутність на Південному Кавказі, зокрема і в Азербайджані періоду докерамічного неоліту, було пов’язано з недостатнім вивченням цієї культури. Результати досліджень показують, що неолітичні культури Азербайджану не мають витоків у пам’ятках Близького Сходу. Вона формувалася в результаті розвитку місцевих тенденцій, мабуть, за сприяння міграції населення Близького і Середнього Сходу.