Переоцінка впливу Майкопської культури на степове населення Північного Причорномор’я на прикладі поховання Чечеліївка 1/3
Анотація
У 1981 р. археологиня Н. М. Бокій розкопала на Кіровоградщині курганне поховання Чечеліївка 1/3, яке містило столовий біконічний горщик. Нова знахідка привернула увагу А. Л. Нечитайло, яка згадала про неї у своїй статті 1984 р., присвяченій кераміці майкопської культури, виявленій в похованнях українського степу. З того часу горщик асоціюється з майкопською культурою та фігурує в роботах Ю. Я. Рассамакіна та В. А. Дергачова як доказ майкопського впливу на степове населення України. У травні 2023 р. автор статті відвідав Кіровоградський обласний краєзнавчий музей, оглянув горщик самостійно та зробити фотографії. Висловлено думку, що біконічний горщик із поховання Чечеліївка 1/3 насправді належить не майкопській культурі, а пізньотрипільській. Знахідка надихнула переглянути також й інші майкопські артефакти та їхні «імітації» знайдені в Україні. У результаті, зроблено висновок, що вплив майкопської культури на степове населення дещо переоцінений.
Зокрема, із 27 посудин які В. А. Дергачов вважає «імітаціями» майкопської кераміки, більшість насправді належить пізньотрипільській або місцевій рогачицькій традиціям. Крім того, із трипільською культурою пов’язані пласкі металеві сокири, найдавніші знахідки яких датуються етапом А-ВІ. Листоподібні ножі натомість, хоча і нагадують деякі зразки, знайдені на Кавказі, також мають широкі аналогії в середовищі центральноєвропейських культур, зокрема культури Бодроґкерештур. Щодо обушкових сокир, то вони дійсно мають кавказьке походження, втім пов’язані не із майкопською культурою, а куро-аракською, як стверджує В. І. Клочко. Від куро-арактської культури технологія виробництва обушкових сокир поширилась до Наддніпрянщини, де сформувався новий місцевий тип сокир, який В. І. Клочко пропонує називати самарським.
Посилання
Bokii, N. M. 1981. Otchet o raskopkakh arkheologicheskoi ekspeditsii Kirovogradskogo kraevedcheskogo muzeia v 1981 g.
Gorodtsov, V. A. 1915. Kultury bronzovoi epokhi v Srendei Rossii. In: Otchet Rossiiskogo istoricheskogo muzeia v Moskve za 1914 g. Moskva: Sinoidalnaia Tipografiia.
Dergachev, V. A. 2022. Late Tripolye — Maykop (with the catalogue of burial finds of the Late Tripolye communities). Kishyneu: CEP USM.
Dergachev, V. A. 2018. The Baniabik-Makop-Novosvobodnaia type axes. The historiographical sketch. Revista Arheologică, XIV, p. 13-32.
Zbenovich, V. G., 1974. Pozdetripilskie plemena severnogo Prichernomoria. Kyiv: Naukova dumka.
Iessen, A. A. 1935. K voprosu o drevneishei metallurgii medi na Kavkaze. Izvestiia Gosudarstvennoi akademii istorii materialnoi kultury, 120, p. 7-237
Klochko, V. I., 2019. Metal Axes of the Early Period of Yamna Culture of Ukraine. Archaeology and Early History of Ukraine, 2, p. 67-75, https://doi.org/10.37445/adiu.2019.02.04.
Kovaliova, I. F., 2003. The Stratified Neolithic Burial Mounds in the Krivoi Rog’s Flow of the Ingulets. Arkheologichnyi litopys Livoberezhnoi Ukrainy, (2–1), p. 58-63.
Korenevskii, S. N., 2023. The Maykop-Novosvobodnaia Archaeological Culture and Late Tripolye: Contacts, Military and Production Aspects. Kratkie soobschenia Instituta Arkheologii, p. 156-170. https://doi.org/10.25681/IARAS.0130-2620.270.156-170.
Lahodovksa, O. F. 1953. Pamiatky Usativsko typu. Arheologia, 8, p. 95-108.
Melikhov, A. N. 1960. Kulturnye sviazi plemen severnogo Kavkaza i yuga evropeiskoi chasti SSSR v epohu bronzy. Zapiski Odesskogo Arkheologiskogo obschestva, 34, p. 28-37.
Melnyk, O. O., Steblyna, I. O. 2012. Kurhany Kryvorizhzhia. Kryvyi Rih: Vydavnychyi Dim.
Nechitailo, A. L., 1984. O sosudakh maikopskoho tipa v stepnoi Ukraine. Sovetskaya arkheologia, 4, p. 127-137.
Nechitailo, A. L., 1991. Sviazi naselenia stepnoi Ukrainy i Severnoho Kavkaza v epokhu bronzy. Kyiv: Naukova dumka.
Nechitailo, A. L., 1994. Dinamika istoricheskikh sviazey naselenia stepnoi Ukrainy i Severnoho Kavkaza. Avtoreverat dissertatsii k. i. n. Moskva: Institut arkheologii Rossiiskoi akademii nauk. Moskva; Rossiiskaia academia nauk, Institut arkheologii.
Nikolova, A. V., Rassamakin, Iu. Ia. 1985. O pozdeeneoliticheskikh pamiatnikakh Pravoberezhia Dnepra. Sovetskaia arkheologia, 3, p. 37-56.
Ovchinnikov, E. V. 2014. Trypilska kultura Kanivskoho Podniprovia (etapy BII–CI). Kyiv: Vydavets Oleh Filiuk.
Popova, T. B. 1955. Plemena katakombnoi kultury. Severnoe Prichernomore vo vtorom tysiacheletii do n.e. Moskva: Gosudarstvennoe izdatelstvo kulturno-prosvetitelskoi literatury.
Pustovalov, S. Zh. 2008. Pamiati Annety Leonidivny Nechytailo. Arheologia, 4, p. 112-113.
Pustovalov, S. Zh. 1999. Rozkopky kurganu “Bobushka” (k. 3, Chkalovska kurganna grupa). Kultorologichni studii, 2, p. 141-164.
Rassamakin, Iu. Ia. 2000. The Kvitianskaia Culture: History and Current State of the Problem. Stratum plus, 2, p. 117-177.
Rassamakin, Iu. Ia., 2004. Die nordpontische Steppe in der Kupferzeit: Gräber aus der Mitte des 5. Jts. bis Ende des 4. Jts. v. Chr., Teil II. Mainz: Verlag Philipp von Zabern.
Rybalova, V. D. 1960. Mohylnyk epokhy bronzy v s. Osokorivtsi. Arkheolohichni pamiatky URSR, ІХ, p. 5-13.
Ryndina, N. V. 2004. Metaloobrone vyrobnytstvo trypilsoi kultury. In: Videiko, M. Iu., Burdo, N. B. (eds.), Entsyklopedia trypilskoi tsyvilizatsii. Kyiv, b/v, p. 223-260.
Savchuk, A. P. 1960. Byzka ekspedytsia 1960 r. Scientific Archive of the Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine, f. 64, № 1960/6-а.
Spitsyna, L. A. 2002. Arkheologichni kultury piznoho eneolotu-rannoi bronzy dnipro-donskoho mezhyrichchia (za materialamy poselen). Ph.D. thesis, Instistute of Archaeology, NAS of Ukraine.
Spitsyna, L. A. 2016. Rohachyk Horizon in Steppe Funeral Tradition. Arheologia, 2, p. 13-29.
Spitsyna, L. A. 2017. Rohachyk and Repin Cultures in Circle of Eastern European Cultures in Late Chalcolithic and Early Bronze Ages. Arheologia, 2, p. 3-12, https://doi.org/10.15407/archaeologyua2017.02.003.
Topal D. A., Ţerna S. V. 2010. A Cemetery and Settlements of the Late Tripolye Culture near the Village of Cunicea (Floreşti District, Republic of Moldova). Stratum plus, 26, p. 281-198.
Trifonov, V. A. 2014. Western Boundaries of Extension of the Maykop Culture. Izvestia Samarskogo nauchnogo tsentra Rossiyskoi akademii nauk, 16 (3), с. 276284.
Uvarova, P. (ed.) 1887. Trudy V-go arkheologicheskogo siezda v Tiflise 1881 g. Moskva: Tipografiia A. I. Mamontova I Ko.
Shaposhnikova, O. G., Fomenko, V. N., Dovzhenko, N. D. 1986. Iamnaia kulturno-istoricheskaia oblast (Iuzhno-Bugskii variant). Kyiv: Naukova dumka.
Sharafutdinova, I. M. 1980. Severnaia kurgannaia gruppa u s. Arkheologicheskie pamiatniki Poingulia. Kyiv: Naukova dumka, p. 71-124.
Dergaciov, V. A., 2021. Late Tripolye and Maykop. Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego.
Ivanova, M., Rassmann, K., 2014. Das spätchalkolithische Steinkistengrab von Dolinka, Kr. Krasnoperekopsk, Ukraine. Eurasia antiqua: Zeitschrift für Archäologie Eurasiens, 20, p. 207-128.
Ivanov, M. 2023. Early Metallurgy of Ukraine of the Late 5th — 4th Millennia BC: a Synthesis. Sprawozdania Archeologiczne, 75/1 (in print).
Klochko, V. I., Goshko, T. Y., Kozymenko, A. V., Klochko, D. D., 2020. The Era of Early Metals in Ukraine (History of Metallurgy and Cultural Genesis). Kyiv: National University of Kyiv-Mohyla Academy.
Vajsov, I. 1993. Die frühesten Metalldolche Südost- und Mitteleuropas. Praehistorische Zeitschrift, 68(1), s. 103-145. Available at: https://doi.org/10.1515/prhz.1993.68.1.103.
Переглядів анотації: 542 Завантажень PDF: 397
