Археологія та спеціальні історичні дисципліни у Львівському Університеті: неочевидні й очевидні паралелі та взаємозв’язки
Анотація
У статті простежено історію розвитку археології та спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін у Львівському університеті. Наголошено на тісному зв’язку у викладанні й вивченні цих дисциплін від часу створення у Львові класичного університету, на науковій та освітній діяльності на цій ниві, відповідному доробку польських та українських учених. Вказано, що, попри давні традиції викладання цих наук у Львівському університеті, їх інституалізація різнилася. Якщо викладання археології забезпечували професори та доценти спеціалізованих кафедр, то спеціальні (допоміжні) історичні дисципліни читали викладачі різних кафедр, у тому числі й археологічних. Частково це пояснювалося міждисциплінарністю наукових інтересів тогочасних істориків, універсальністю застосовуваних ними наукових методик, рівнем оволодіння методологічним апаратом. Викладачі Львівського університету брали активну участь в австрійський та міжвоєнний періоди у діяльності низки наукових товариств, що сприяли розвитку як археології, так і спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін.
У перші роки радянізація історичного факультету Львівського університету супроводжувалася істотною перебудовою навчального та наукового процесу, реорганізацією структурних одиниць, змінами у персональному складі. Утім, викладання археології та спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін надалі провадили українські фахівці, що сформувалися як дослідники ще до 1939 р. Вони продовжили традиції міждисциплінарних студій, заклали основи їх становлення у подальшому.
Прикладом співпраці археологів та фахівців зі спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін стала діяльність створеного у 1967 р. Музею археології та нумізматики. На чолі цієї інституції почергово стояли фахівці із згаданих наук, провадилася робота зі збереження, збільшення та вивчення нумізматичної та археологічної колекцій, планувалося видання відповідного наукового збірника. Паралельно готувалося відкриття єдиної спеціалізації з археології і допоміжних історичних дисциплін, укладався навчальний посібник зі спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін, низку розділів якого повинні були підготувати фахівці з археології.
Посилання
Bilas, N. M. 2007. Teaching biblical archaeology in Lviv University. Visnyk Instytutu arkheolohii, 2. p. 80-87.
Bilas, N. M. 2012. Pedagogic and administrative activities of professor Edmund Bulanda at Lviv university. Arkheolohichni doslidzhennia Lvivskoho universytetu, 16, p. 350-381. http://doi.org/10.30970/ars.2012.16.4075
Bilas, N. M., Tseluiko, O. P. 2014. U poshuku instrumentariiu. Do pytannia spivpratsi arkheolohii ta spetsialnykh istorychnykh dystsyplin u halytskii ukrainskii istoriohrafii XIX st. Staryi Lutsk. Naukovo-informatsiinyi zbirnyk, X, p. 358-369.
Bilas, N. M. 2017. Institutionalization of archaeology in Ivan Franko National University of Lviv during the first half of XX century (according to materials from foreign archival sources). Materialy i doslidzhennia z arkheolohii Prykarpattia i Volyni, 21, p. 416-424.
Bulyk, N. M. 2014. Lvivska arkheolohiia XIX—pochatku XX stolittia: doslidnyky, naukovi ustanovy, muzei. Lviv: Instytut ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha NAN Ukrainy; Lvivskyi instytut ekonomiky i turyzmu.
Vinnychenko, O. O., Tseluiko O. P. (comp.). 2000. Istorychnyi fakultet Lvivskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Franka (1940—2000). Yuvileina knyha. Lviv: b.v..
Zashkilniak, L. O., Sierzhenga, P. (eds.). 2015. Istoriia ta istoryky u Lvivskomu universyteti: tradytsii ta suchasnist (do 75-littia stvorennia istorychnoho fakultetu): kolektyvna monohrafiia. Lviv: PAIS.
Kryshko, A. Yu. 2014. Humboldtivska model universytetskoi osvity. Porivnialno-pedahohichni studii, 1(19), p. 67-71.
Pasternak, Ya. I. 1929. Yzydor Sharanevych yak arkheoloh. Dilo (Lviv). Ch. 36.
Pohoralskyi, Ya. V. 2007. Arkheolohichnyi muzei Lvivskoho universytetu. Arkheolohichni doslidzhennia Lvivskoho universytetu, 10, p. 321-325. http://doi.org/10.30970/ars.2007.10.4190
Svientsitskyi, I. S. 1927. Natsionalnyi Muzei u 1926 rotsi. Dilo (Lviv). Ch. 21.
Svientsitskyi, I. S. 1930. XXV lit diialnosty Natsionalnoho muzeiu. V: Svientsitskyi I. S. (ed.). Dvaitsiatp’iat-littia Natsionalnoho muzeiu u Lvovi, zb. Lviv: b.v., p. 6-18.
Sytnyk, O. S. 2012. Arkheolohichna nauka u Lvovi. Persha polovyna XX st. Lviv; Rzeszów:b.v..
Tarnavskyi, R. B. 2016. Kafedra etnolohii Lvivskoho universytetu. Klasychnyi period (1910—1947). Lviv: LNU imeni Ivana Franka.
Tseluiko, O. P. 2018. Chy bula kafedra dopomizhnykh istorychnykh dystsyplin (nauk) u Lvivskomu universyteti u 1939—1941 rokakh? Zapysky NTSh. Pratsi komisii spetsialnykh (dopomizhnykh) istorychnykh dystsyplin. Т. 271. Lviv. p. 792-807 [in Ukrainian].
Tseluiko, O. P. 2022. Contribution to Development of Special (Auxiliary) Historical Disciplines in Ukraine in the Second Half of the 1940s – the First Half of the 1980s. Eminak, 3(39), p. 157-175. https://doi.org/10.33782/eminak2022.3(39).597
ENCYCLOPEDIA. 2011—2014 Lvivskyi natsionalnyi universytet imeni Ivana Franka: v 2 t. Lviv: LNU imeni Ivana Franka.
Finkel, L., Starzyński, S. 1894. Historya Uniwersytetu Lwowskiego, сz. I. Lwów: Senat Akademicki C. K. Uniwersytetu Lwowskiego.
Hadaczek, K. 1901. Slady epoki tak zwanej archaiczno-mykeńskiej we wschodniej Calicyi. Wiadomości numizmatyczno-archeologiczne. T. 4. Kraków, p. 378-382.
Ilkiv-Swydnycki, M., Kaczmar, W. 2016. Po ponownym erygowaniu Uniwersytetu (1817–1848). In: Maternicki, J., Pisulińska, J., Zaszkilniak, L. (red.) Historia w Uniwersytecie Lwowskim. Badania i nauczanie (do 1939 roku). Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego.
Katedra pomocných věd historických a archivního studia. O katedrę. Access date: https://kpvhas.ff.cuni.cz/cs/historie-katedry [March 12, 2022].
Liske, K. 1873. Modele archeologiczne. Przewodnik naukowy i literacki. T. I. Lwów: wydawnictwo “Gazety lwowskiej”, p. 294-300.
Maternicki, J. (red.). 2007. Złota księga historiografii lwowskiej XIX i XX wieku. Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego.
Maternicki, J., Sierżęga, P., Zaszkilniak, L. (eds.). 2014. Złota księga historiografii lwowskiej XIX i XX wieku. T. II. Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego.
Maternicki, J., Pisulińska, J., Zaszkilniak, L. (red.) 2016. Historia w Uniwersytecie Lwowskim. Badania i nauczanie (do 1939 roku). Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego.
Pisulińska, J. 2012. Lwowskie środowisko historyczne w okresie międzywojennym (1918—1939). Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego.
Sawczyński, H. 1891. Xawery Liske. Kwartalnik historyczny, V. Lwów: Towarzystwo Historyczne, p. 522-527.
Smolka, F., Manteuffel, J. 1933. Papirologia. Lwów: Biblioteka Filomaty.
Szaraniewicz, I. 1886. O rezultatach poszukiwań archeologicznych w okolicy Halicza w roku 1884 i 1885. Lwów: Instytut Stauropigiański.
Szymański, J. 1991. Pierwsza katedra nauk pomocniczych historii na ziemiach polskich. W: Bieniak J., Kabaciński R., Pakulski J., Trawkowski S. (ed.). Personae, colligationes, facta. Profesorowi Kazimierzowi Jasińskiemu w 70 rocznicę urodzin przyjaciele, koledzy, uczniowie. Toruń: b.v., s. 318–326.
Wichnera, W. 2019. Czy Konstanty Chyliński posiadał kolekcję numizmatyczną? W: Piniński J., Jarzęcki K. (ed.) Utracone kolekcje numizmatyczne. Studia i materiały z Międzynarodowej Konferencji Numizmatycznej 6–7 grudnia 2018 r. Warszawa: Polskie Towarzystwo Numizmatyczne, p. 87-106.
Переглядів анотації: 379 Завантажень PDF: 400
