Нові архітектурно-декоративні знахідки архаїчного періоду з цитаделі Акалан (виявлені під час дослідницьких кампаній 2022–2023 рр.)

Анотація

Цитадель Акалан (Самсун, Туреччина), найдавніші сліди заселення якої датуються раннім бронзовим віком, схоже, була важливим поселенням під час періоду Орієнталізму. Про це свідчать знайдені артефакти, зокрема південноіонійська кераміка у стилі «Wild Goat», а також дахові черепиці та декоративна архітектурна теракота цього періоду. Особливе значення цього місця зумовлено його розташуванням на природних перевалах долин, що ведуть до центральної Анатолії.
Археологічні дослідження в цитаделі Акалан вперше проводилися у 1906 році під керівництвом Теодора Макріді з Археологічного музею Стамбула (Османська імперія = Müze-i Hümayun), а пізніше здійснювалися у формі кількох польових обстежень, включно з останнім дослідженням, яке очолює автор.
Серед знахідок цитаделі Акалан декоративні архітектурні теракоти є значущими, оскільки вони відображають східно-грецьке мистецтво і культуру у середовищі корінного населення Чорноморського узбережжя. Знахідки цитаделі Акалан є важливим джерелом для розуміння культурних взаємозв’язків та взаємодій між грецькими колоністами і місцевими громадами південного регіону Чорного моря.
Поселення, ймовірно, було знайоме з грецьким та іонійським посудом і культурою ще наприкінці VII ст. до н. е., що підтверджується знайденими зразками кераміки. Архітектурні теракоти VI ст. до н. е. свідчать про продовження цих культурних взаємодій у наступному столітті.
Ця робота має на меті представити новітні декоративні архітектурні теракоти, датовані періодом Орієнталізму, а також дослідження взаємодії між Сходом і Заходом у цей період. Також обговорюються архітектурні теракоти із Самсуна, які демонструють значну схожість із цитаделлю Акалан, зокрема їх поширення та можливе походження: імпорт чи місцеве виробництво під впливом іонійської/грецької традиції.