Давні ломки граніту біля села Іскрівка на Криворіжжі
Ключові слова:
Кривбас, село Іскрівка, доба бронзи, ломка граніту, стела.
Анотація
У статті викладено результати огляду ймовірного місця розробок граніту доби бронзи, що розташоване на терасі лівого берега р. Інгулець, на південному краю с. Іскрівка Олександрійського р-ну Кіровоградської обл.
Посилання
Albrut, M. I. 1942. Razvitie Krivorozhskogo zhelezorudnogo basseina. (Dorevoliutsionnyi Krivbass, ego istoriia i ekonomika). Dissertatsiia k.i.n. Magnitogorskii industrialnyi institut.
Berezanskaja, S. S., Tsvek, E. V., Klochko, V. N., Liashko, S. N. 1984. Remeslo eneolita-bronzy na Ukraine. Kyiv: Naukova dumka.
Burachkov, P. O. 1877. Opyt issledovanija o kumanah ili polovtsah. Zapiski Odesskogo obshchestva istorii i drevnostei, 10, p. 111-136.
Hrakov, B. M. 1949. Informatsiinyi zvit Nikopolskoi arkheolohichnoi ekspedytsii za 1946 rik. V: Yefymenko, P., Slavin, L., Rudynskyi, M. (red.) Arkheolohichni pamiatky URSR, 2. Kyiv: Vydavnytstvo Akademiii nauk Ukrainskoi RSR, p. 112-115.
Zakharov, V. V. Martyniuk, A. V. Tokar, Yu. M. (comp.). 2002. Derzhavna heolohichna karta Ukrainy. Masshtab 1:200000. Seriia Tsentralnoukrainska. Arkush M-36-XXXIV (Zhovti Vody. L-36-IV (Kryvyi Rih). Poiasniuvalna zapyska. Kyiv: Heoinform.
Kontkevich, S. O. 1880. Geologicheskoe opisanie okrestnostei Krivogo Roga Hersonskoj gubernii. Gornyi zhurnal, 1, p. 341-375.
Krivoshlyk, I. R. 1973. Kratkaia istoriia dobychi rudy v Krivorozhskom basseine. Archives of the Kryvyi Rih Local Lore Museum. KYM, KVF-6600 (15).
Melnyk, O. O., Steblyna, I. O. 2013. Yamna kultura serednoi techii Inhultsia. Kryvyi Rih: Vydavnychyi dim.
Monzhe, P. 1989. Egipet Ramsesov. Moscow: Nauka.
Nikitenko, I. S. 2009. Kamiana syrovyna Kryvorizhzhia doby bronzy. Arheologia, 2, p. 75-83.
Petrun, V. F. 1963. Z istorii vykorystannia vykopnykh bahatstv Kryvorizhzhia. In: Khrienov, K. K. (exec. ed.). Narysy z istorii tekhniky i pryrodoznavstva, 3. Kyiv: Vydavnytstvo AN URSR, p. 117-125.
Petrun, V. F. 1967. Petrografiia i nekotorye problemy materiala kamennykh liteinykh form epokhi pozdnii bronzy iz Severnogo Prichernomoria. In: Leskov, A. M., Merpert, N. Ia. (eds.). Pamiatniki epokhi bronzy iuga Evropeiskoi chasti SSSR. Kyiv: Naukova dumka, p. 191-197.
Petrun, V. F. 1969. Do pokhodzhennia mineralnoi syrovyny pamiatnykiv III—I tysiacholittia do n.e. z baseinu richky Inhulets. Arheologia, XXII, p. 79-88.
Romanchenko, G. N. 1955. Nekotorye voprosy tekhnicheskogo razvitiia Krivorozhskogo zhelezorudnogo basseina v dorevoliutsionnoe vremia. Dissertatsiia k.i.n. Stalinogorskii politekhnicheskii institut.
Rubin, P. 1900. Krivorozhskii bassein i ego zheleznye rudy. Sankt-Peterburg: Obshchestvo gornykh inzhenerov.
Fuks, E. K. (ed.). 1930. Pro zalizni rudy Kryvorizhzhia. Kryvyi Rih: Chervonyi hirnyk.
Khmyrov, M. D. 1878. Metally, metallicheskie izdeliia i mineraly v drevnei Rossii. Sankt-Peterburg: Tipografiia Suvorina.
Sharafutdynova, I. M. 1985. Pro vykorystannia lyvarnykh form epokhy bronzy v Pivnichnomu Prychornomori. Arheologia, 49, p. 63-75.
Shtrippelman, L. 1873. Iuzhnorusskie mestorozhdeniia magnitnykh zheleznykh rud i zheleznogo bleska v Ekaterinoslavskoi (Verkhnedneprovskogo uezda) i Khersonskoi gubernii. S predisloviem B. fon Kotta. Izdano perevodom s nemetskogo A. Pol. Sankt-Peterburg (w. ed.).
Shcherbak, N. P., Artemenko, G. V., Lesnaia, A. N., Ponomarenko, A. N., Shumlianskii, L. V. 2008. Geologiia rannego dokembriia Ukrainskogo shchita (Proterozoi). Kyiv: Naukova dumka.
Iastrebov, V. 1894. Opyt topograficheskogo obozreniia drevnostei Khersonskoi gubernii. Zapiski Odesskogo obshchestva istorii i drevnostei, 17, p. 63-176.
Berezanskaja, S. S., Tsvek, E. V., Klochko, V. N., Liashko, S. N. 1984. Remeslo eneolita-bronzy na Ukraine. Kyiv: Naukova dumka.
Burachkov, P. O. 1877. Opyt issledovanija o kumanah ili polovtsah. Zapiski Odesskogo obshchestva istorii i drevnostei, 10, p. 111-136.
Hrakov, B. M. 1949. Informatsiinyi zvit Nikopolskoi arkheolohichnoi ekspedytsii za 1946 rik. V: Yefymenko, P., Slavin, L., Rudynskyi, M. (red.) Arkheolohichni pamiatky URSR, 2. Kyiv: Vydavnytstvo Akademiii nauk Ukrainskoi RSR, p. 112-115.
Zakharov, V. V. Martyniuk, A. V. Tokar, Yu. M. (comp.). 2002. Derzhavna heolohichna karta Ukrainy. Masshtab 1:200000. Seriia Tsentralnoukrainska. Arkush M-36-XXXIV (Zhovti Vody. L-36-IV (Kryvyi Rih). Poiasniuvalna zapyska. Kyiv: Heoinform.
Kontkevich, S. O. 1880. Geologicheskoe opisanie okrestnostei Krivogo Roga Hersonskoj gubernii. Gornyi zhurnal, 1, p. 341-375.
Krivoshlyk, I. R. 1973. Kratkaia istoriia dobychi rudy v Krivorozhskom basseine. Archives of the Kryvyi Rih Local Lore Museum. KYM, KVF-6600 (15).
Melnyk, O. O., Steblyna, I. O. 2013. Yamna kultura serednoi techii Inhultsia. Kryvyi Rih: Vydavnychyi dim.
Monzhe, P. 1989. Egipet Ramsesov. Moscow: Nauka.
Nikitenko, I. S. 2009. Kamiana syrovyna Kryvorizhzhia doby bronzy. Arheologia, 2, p. 75-83.
Petrun, V. F. 1963. Z istorii vykorystannia vykopnykh bahatstv Kryvorizhzhia. In: Khrienov, K. K. (exec. ed.). Narysy z istorii tekhniky i pryrodoznavstva, 3. Kyiv: Vydavnytstvo AN URSR, p. 117-125.
Petrun, V. F. 1967. Petrografiia i nekotorye problemy materiala kamennykh liteinykh form epokhi pozdnii bronzy iz Severnogo Prichernomoria. In: Leskov, A. M., Merpert, N. Ia. (eds.). Pamiatniki epokhi bronzy iuga Evropeiskoi chasti SSSR. Kyiv: Naukova dumka, p. 191-197.
Petrun, V. F. 1969. Do pokhodzhennia mineralnoi syrovyny pamiatnykiv III—I tysiacholittia do n.e. z baseinu richky Inhulets. Arheologia, XXII, p. 79-88.
Romanchenko, G. N. 1955. Nekotorye voprosy tekhnicheskogo razvitiia Krivorozhskogo zhelezorudnogo basseina v dorevoliutsionnoe vremia. Dissertatsiia k.i.n. Stalinogorskii politekhnicheskii institut.
Rubin, P. 1900. Krivorozhskii bassein i ego zheleznye rudy. Sankt-Peterburg: Obshchestvo gornykh inzhenerov.
Fuks, E. K. (ed.). 1930. Pro zalizni rudy Kryvorizhzhia. Kryvyi Rih: Chervonyi hirnyk.
Khmyrov, M. D. 1878. Metally, metallicheskie izdeliia i mineraly v drevnei Rossii. Sankt-Peterburg: Tipografiia Suvorina.
Sharafutdynova, I. M. 1985. Pro vykorystannia lyvarnykh form epokhy bronzy v Pivnichnomu Prychornomori. Arheologia, 49, p. 63-75.
Shtrippelman, L. 1873. Iuzhnorusskie mestorozhdeniia magnitnykh zheleznykh rud i zheleznogo bleska v Ekaterinoslavskoi (Verkhnedneprovskogo uezda) i Khersonskoi gubernii. S predisloviem B. fon Kotta. Izdano perevodom s nemetskogo A. Pol. Sankt-Peterburg (w. ed.).
Shcherbak, N. P., Artemenko, G. V., Lesnaia, A. N., Ponomarenko, A. N., Shumlianskii, L. V. 2008. Geologiia rannego dokembriia Ukrainskogo shchita (Proterozoi). Kyiv: Naukova dumka.
Iastrebov, V. 1894. Opyt topograficheskogo obozreniia drevnostei Khersonskoi gubernii. Zapiski Odesskogo obshchestva istorii i drevnostei, 17, p. 63-176.
Переглядів анотації: 1358 Завантажень PDF: 458
Опубліковано
2025-08-30
Номер
Розділ
Новi вiдкриття та знахiдки
Авторське право (c) 2025 Археологія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Це стаття відкритого доступу за ліцензією CC BY-NC-ND 4.0
