Дослідження виробничого регіону індустрії пірофілітового сланцю на півдні Словечансько-Овруцького кряжу
Анотація
У статті подано результати досліджень спеціалізованих пам’яток та комплексів виробничого осередку індустрії пірофілітового сланцю, розташованого на південних відрогах Словечансько-Овруцького кряжу в мікрорегіоні сіл Прибитки та Черевки. Схарактеризовані видобувні та виробничі пам’ятки мікрорегіону, їх топографічне положення, коротко подана історія досліджень. Особлива увага зосереджена на характеристиці специфічного культурного шару виробничих пам’яток, його складу та насиченості. Відображені результати перших археологічних досліджень середньовічних кар’єрів із видобутку пірофілітового сланцю в урочищі Ями, описана структура копалень, особливості стратиграфії, розглянуті різновиди мінералів, підтверджена попередня обробка сировини на місці видобутку.
Основна увага приділена виробничому поселенню Прибитки І, на якому археологічними розкопками досліджена площа 140 м2, виявлені залишки майстерні з обробки пірофілітового сланцю та виготовленню пряслиць для прядіння, натільних хрестиків і намистин. Заповнення майстерні містило велику кількість відходів виробництва, що дало змогу детально простежити послідовність етапів і технологію процесу виготовлення пряслиць та інших виробів. Запропонований алгоритм розбору, сортування, підрахунку й аналізу заповнення своєрідного комплексу. Проаналізовані всі категорії мінеральної складової заповнення майстерні: стружка, мінеральні-сировинні відходи, браковані заготовки, напівфабрикати та відходи виробництва. На основі аналізу розмірних та кольорово-морфологічних параметрів бракованих виробів та відходів, зроблені спостереження щодо існування уніфікованих типів пряслиць із виразними пропорційними характеристиками. Це свідчить про певний прояв стандартизації готової продукції. Спостереження за трасологічними слідами на артефактах дали змогу визначити набір інструментів, запропонувати реконструкцію різця та розглянути його конструктивні особливості. Коротко висвітлено виробництво натільних хрестиків. Порушено питання переатрибутації мармуроподібних хрестиків, традиційно відомих як «корсунчики», як виробів із пірофілітового сланцю.
Запропонована програма збору інформації про артефакти з пірофілітового сланцю на пам’ятках Середньовічної Європи, що створить можливість простежити географію поширення продукції та її зв’язок із конкретними майстернями Словечансько-Овруцького кряжу.
Посилання
Androshchuk, F. A. 1999. Drevnerusskie veshchi Shvetsii (popytka predvaritelnoi otsenki). In: Kantorovich, A. R. (ed.). 60 let kafedre arkheologii MGU im. M. V. Lomonosova. Tezisy dokladov iubileinoi konferentsii (Moscow, 20–24 December 1999). Moscow: MGU, p. 160-162.
Antonevich, E. 1960. O nakhodkakh obruchskikh priaslits na plemennykh territoriiakh baltov. Archaeologia Polona, III, p. 172-180.
Beliaev, L. A. 2017. Korsunskie relikvii v Moskovskoi Rusi: podlinnaia istoriia kresta-“korsunchika”. In: Makarov, N. A., Nazarenko, A. V. (eds.). Rus epokhi Vladimira Velikogo: gosudarstvo, tserkov, kultura. Materialy Mezhdunarodnoi nauchnoi konferentsii v pamiat tysiacheletiia konchiny sviatogo ravnoapostolnogo kniazia Vladimira i muchenicheskogo podviga sviatykh kniazei Borisa i Gleba. Moscow, 14–16 October 2015. Moscow; Vologda: Drevnosti Severa, p. 530-542.
Veremeichik, E. 2008. Pirofillitovye priaslitsa iz selskikh poselenii Chernigovskogo Polesia. Naukovi zapysky z ukrainskoi istorii, 20, p. 339-375.
Vorobeva, K. A., Kostenko, V. F. 1955. Geologicheskii otchet o geologo-poiskovykh i razvedochnykh rabotakh na pirofillitovye slantsy, provedennykh v Ovruchskom, Slovechanskom, Olevskom raionakh Zhitomirskoi obl. USSR (Zbrankovskoe, Nagorianskoe i drugie mestorozhdeniia). 1952—1955 gg. Kn. ІI: Prilozheniia. Derzhavne naukovo-vyrobnyche pidpryiemstvo “Heoinform Ukrainy”, no. 16587.
Zhukovskyi, K. A. 1937. Pirofilitovi slantsi URSR. Kyiv: Vyd-vo AN URSR.
Ivakin, G. Iu., Tomashevskii, A. P., Pavlenko, S. V. 2010. Ispolzovanie pirofillitovogo slantsa i kvartsita v stroitelnom dele Iuzhnoi Rusi. In: Elshin, D. D. (ed.). Trudy Gosudarstvennogo Ermitazha. LIII. Arkhitektura Vizantii i Drevnei Rusi ІХ—ХІІ vekov.Saint Petersburg: Izd-vo Gos. Ermitazha, p. 391-411.
Yotov, V. 2017. Ovruchki preshleni na Dolnia Dunav (XІ—XІІ v.) — Silistra, Vetren. Dobrudzha, 32, p. 123-126.
Yotov, V. 2022. Arkheolohichni dani pro prysutnist na Nyzhnomu Dunai narodiv pivnochi — rusiv, variahiv, normaniv. In: Motsia, O. P. (ed.). Mizh Dniprom i Bosforom: mizhtsyvilizatsiini kontakty v zoni Chornoho moria v serednovichni chasy. Narysy. Kyiv: IA NAN Ukrainy, p. 64-75.
Kolesnikova, L. G. 2006. Sviazi Khersonesa-Korsunia s plemenami Vostochnoi Evropy v domongolskii period. In: Klenina, E. Iu. (ed.). Khersonesskii sbornik, XV. Sevastopol: “Maksim”, p. 129-152.
Komsha, M. 1987. Izdeliia drevnerusskikh gorodov na territoriiakh k iugo-zapadu ot Kievskoi Rusi. In: Rybakov, B. A. (ed.). Trudy V Mezhdunarodnogo kongressa slavianskoi arkheologii. ІІІ (1a): Goroda, ikh kulturnye i torgovye sviazi. Moscow: Nauka, p. 100-111.
Misiats, V. 1956. Korotkyi zmist pro arkheolohichni rozvidky na Zhytomyrshchyni za 1956 rik. Scientific Archives of the Institute of Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 1956/40.
Mugurevich, E. S. 1965. Vostochnaia Latviia i sosednie zemli v X—XIII vv. Riga: Zinatne.
Musin, A. E. 2003. “Kamen aspiden zelen”. Ob odnoi gruppe drevnerusskikh krestov iz porfirida. Rossiiskaia arkheologiia, 3, p. 145-155.
Musin, A. E. 2009. Palomnichestvo i osobennosti “pereneseniia sakralnogo” v khristianskoi Evrope. In: Lidov, A. M. (ed.). Novye Ierusalimy. Ierotopiia i ikonografiia sakralnykh prostranstv. Moscow: Indrik, p. 221-255.
Orlov, R. S., Terpilovskii, R. V. 1983. Otchet o razvedkakh v Zhitomirskoi oblasti v sostave ekspeditsii “Volyn”. In: Zalizniak, L. L. Otchet ob issledovaniiakh arkheologicheskikh pamiatnikov v Rovenskoi i Zhitomirskoi oblastiakh Volynskoi ekspeditsii IA AN USSR v 1983 g. Scientific Archives of the Instituteof Archaeology, the NAS of Ukraine, f. 64, 1983/21, p. 62-68.
Ossowskii, G. O. 1878. Otkuda privozilsia krasnyi shifer, vstrechaemyi kak v drevnikh khramakh, tak i v drugikh postroikakh Kieva. In: Modestov, V. I. (ed.). Trudy Tretego arkheologicheskogo sieezda v Rossii, byvshego v Kieve v avguste 1874 goda. ІІ. Kiev: Imperatorskii universitet sv. Vladimira, p. 159-164.
Pavlenko, S. 2003. Arkheometrychne doslidzhennia ovrutskykh pirofilitovykh priasel Pereiaslavshchyny. Naukovi zapysky z ukrainskoi istorii, 14, p. 106-122.
Pavlenko, S. V. 2001. Pirofilitovi priasla z Pereiaslavlia Ruskoho ta yoho okolyts. Naukovi zapysky z ukrainskoi istorii, 12, p. 37-59.
Pavlenko, S. V. 2005. Issledovanie proizvodstvennykh kompleksov Ovruchskoi srednevekovoi industrii pirofillitovogo slantsa v 2002 g. Naukovi zapysky z ukrainskoi istorii, 16, p. 195-209.
Pavlenko, S. V. 2006. Izgotovlenie busin, krestikov i obrazkov iz pirofillitovogo slantsa na spetsializirovannykh poseleniiakh srednevekovoi Ovruchskoi volosti. In: Peskova, A. A, Shcheglova, O. A. (eds.). Slaviano-russkoe iuvelirnoe delo i ego istoki. Mezhdunarodnaia nauchnaia konferentsiia, posviashchennaia 100-letiiu so dnia rozhdeniia G. F. Korzukhinoi. St. Petersburg, 10–15 April 2006. Saint Petersburg: Nestor-Istoriia, p. 145-148.
Pavlenko, S. V. 2008. Issledovaniia drevnerusskikh spetsializirovannykh poselenii po obrabotke pirofillitovogo slantsa (na primere poseleniia Pribytki-І). In: Makarov, N. A., Chernov, S. Z. (eds.). Selskaia Rus v ІX—XVI vekakh. Moscow: Nauka, p. 241-252.
Pavlenko, S. V. 2010. Pyrophyllitic Industry in the Middle Ages in Ovruch: Results, Problems, and Outlooks of Investigation. Archaeology and Early History of Ukraine, 1, p. 157-166.
Perkhavko, V. B. 1999. Drevnerusskie kuptsy v Podunave (po arkheologicheskim dannym). In: Dzhakson, T. N., Melnikova, E. A. (eds.). Vostochnaia Evropa v istoricheskoi retrospektive: K 80-letiiu V. T. Pashuto. Moscow: Iazyki russkoi kultury, p. 209-219.
Podanev, G. A., Dadei, N. G. 1976. Otchet o rezultatakh poiskovykh rabot pirofillitovye slantsy dlia kovshevykh izdelii. Zhitomirskaia oblast USSR (1973—1976 gg.). І. Tekst i tekstovye prilozheniia. Derzhavne naukovo-vyrobnyche pidpryiemstvo “Heoinform Ukrainy”, no. 38999.
Polietaiev, V. I., Velikanov, V. Ya., Klochkov, V. M., Mikhnytska, T. P. 2013. Stratyhrafiia ovrutskoi serii Ukrainskoho shchyta v zviazku z vyznanniam yii paleozoiskoho viku. Heolohichnyi zhurnal, 3, p. 33-43.
Rozenfeldt, R. L. 1964. O proizvodstve i datirovke ovruchskikh priaslits. Sovetskaia arkheologiia, 4, p. 220-224.
Spirgis, R. 2017. Palomnicheskii kontekst nakhodok perlamutrovykh krestikov XIII—XVII vv. na territorii sovremennykh Latvii i Litvy. In: Musin, A. E., Shcheglova, O. A. (eds.). V kamne i v bronze. Sbornik statei v chest Anny Peskovoi. Saint Petersburg: IIMK RAN, p. 561-582.
Tankilevich, I. M. 1978. Pirofillity severo-zapadnoi chasti Ukrainskogo shchita. Dissertatsiia k. g.-m. n. Kievskii gosudarstvennyi universitet im. T. G. Shevchenko.
Tomashevskii, A. P. 2008. Izuchenie sistem zaseleniia Ovruchskoi volosti v Ovruchskom proekte. In: Makarov, N. A., Chernov, S. Z. (eds.). Selskaia Rus v ІX—XVI vekakh. Moscow: Nauka, p. 50-73.
Tomashevskyi, A. P. 1998a. Ovrutskyi kriazh: kompleksne vyvchennia ta zberezhennia istoryko-arkheolohichnoi i paleopryrodnoi spadshchyny (zavdannia, perspektyvy, struktura proektu). Arheologia, 2, p. 151-155.
Tomashevskyi, A. P. 1998b. Poperedni pidsumky Ovrutskoi arkheolohichnoi ekspedytsii u 1996—1997 rokakh na terytorii Ovrutskoho raionu Zhytomyrskoi oblasti. In: Kozak, D. N., Havryliuk, N. O. (eds.). Arkheolohichni vidkryttia v Ukraini v 1997—1998 rr. Kyiv: IA NAN Ukrainy, p. 45-48.
Tomashevskyi, A. P. 2005. Doslidnytski prohramy i osoblyvosti Ovrutskoho proektu vyvchennia i zberezhennia spadshchyny serednovichnoi Ovrutskoi volosti. Naukovi zapysky z ukrainskoi istorii, 16, p. 186-194.
Tomashevskyi, A. P. 2017. Annalistic Ovruch volost history and degree of archaeological study. Archaeology and Early History of Ukraine, 4 (25), p. 240-285.
Tomashevskyi, A. P., Pavlenko, S. V. 2003. Arkheolohichni doslidzhennia v Ovrutskomu raioni Zhytomyrskoi oblasti u 2002 rotsi. In: Havryliuk, N. O. (ed.). Arkheolohichni vidkryttia v Ukraini v 2001—2002 rr., 5. Kyiv: IA NAN Ukrainy; Shliakh, p. 279-281.
Tomashevskyi, A. P., Pavlenko, S. V., Petrauskas, A. V. 2003. Ovrutska pirofilitova industriia. In: Motsia, O. P. (ed.). Selo Kyivskoi Rusi (za materialamy pivdennoruskykh zemel). Kyiv: Shliakh, p. 131-137.
Usenko, I. S. (ed.). 1975. Spravochnik po petrografii Ukrainy (magmaticheskie i metamorficheskie porody). Kyiv: Naukova dumka.
Chernovol, S. Ye. 2008. Davnoruski pirofilitovi priaslytsia za materialamy rozkopok na Kyivskomu Podoli. Kvalifikatsiina robota mahistra istorii. Natsionalnyi universytet “Kyievo-Mohylianska akademiia”.
Iakimov, I. V. 1992. Izdeliia iz rozovogo shifera v Volzhskoi Bulgarii. In: Khalikov, A. Kh. (ed.). Put iz Bulgara v Kiev. Kazan: IIALI im. G. Ibragimova KNTS RAN, p. 94-102.
Iakobson, A. L. 1985. K istorii russko-korsunskikh sviazei (XI—XIV vv.). Vizantiiskii vremennik, XIV, p. 116-128.
Ianin, V. L. 1956. Denezhno-vesovye sistemy russkogo srednevekovia. Domongolskii period. Moscow: Izd-vo Moskovskogo universiteta.
Biermann, F., Pust, A., Ansorge, J. 2007. Ein Owrutscher Wirtel von Lietzen im Land Lebus und weitere Funde wolhynischen Schiefers im nördlichen Ostdeutschland. Zeitschrift für Archäologie des Mittelalters, 35, p. 1-15.
Gabriel, I. 1977. Karneolperlen und wolhynische Schieferwirtel von slawischen Burgwällen in Wagrien. Die Heimat, 84 (4–5), p. 122-131.
Gabriel, I. 1988. Hof- und Sakralkultur sowie Gebrauchs- und Handelsgut im Spiegel der Kleinfunde von Starigard/Oldenburg. Bericht der Römisch-Germanischen Kommission, 69, p. 103-291.
Herrmann, J. 1963. Ein Spinnwirtel aus Owrutscher Schiefer vom Burgwall Arensdorf, Kr. Fürstenwalde. Ausgrabungen und Funde, 6, p. 139-144.
Kouřil, P., Přichystal, A. 2022. Ovruch Slate Spindle Whorls in the Czech Lands. Przegląd Archeologiczny, 70, p. 151-174. https://doi.org/10.23858/PA70.2022.3000
Lisowska, E. 2013. Wydobycie i dystrybucja surowców kamiennych we wczesnym średniowieczu na Dolnym Śląsku. Wrocław: I-Bis; Uniwersytet Wrocławski.
Shiroukhov, R. 2024. Kyjivo rusios skalūniniai verpstukai prūsų ir jų kaimynų X/XI—XII a. karių/raitelių kapuose. aplinkybės, datavimas, reikšmė. Lietuvos archeologija, 50, p. 105-151. https://doi.org/10.33918/25386514-050006
Sjöbeck, A. 2016. Textilhantverk i det äldsta Sigtuna. Situne Dei 2016, p. 40-51.
Sláma, J. 1990. Raně středověké Čechy a Rurikovská Rus. Archeologické rozhledy, 42 (4), s. 391-397, 466.
Spirģis, R. 2018. Finds in Latvia of 13th-Century Pilgrims’ Crosses from the Holy Land. Journal of Historical Archaeology & Anthropological Sciences, 3 (3), p. 494-499. https://doi.org/10.15406/jhaas.2018.03.00123
Wołoszyn, M. 2003. Archeologiczne zabytki ruchome pochodzenia bizantyńskiego i ruskiego z okresu od połowy X do połowy XIII w. z obszaru Polski Południowej. Maszynopis pracy doktorskiej. Archiwum Uniwersytetu Jagiellońskiego.
Wołoszyn, M. 2007. Między Gnieznem, Krakowem a Kijowem. Archeologia o wczesnośredniowiecznych relacjach polsko-ruskich i formowaniu polsko-ruskiego pogranicza. W: Dębiec, M., Wołoszyn, M. (red.). U źródeł Europy Środkowo-Wschodniej: pogranicze polsko-ukraińskie w perspektywie badań archeologicznych. Rzeszów: Mitel, s. 177-206.
Wołoszyn, M., Florkiewicz, I., Jusupović, A., Michalik, M., Paszkowski, M., Kuligiewicz, A., Osiadacz, M., Pavlenko, S., Tomaševskij, А. 2016. Między skryptorium a laboratorium. Przęślik z Сzermna (badania 1952 r.) w świetle analiz archeologicznych, geologicznych i paleograficznych. W: Сhudzińska, В., Wojenka, M., Wołoszyn, М. (red.). Od Bachórza do Światowida ze Zbrucza: tworzenie się słowiańskiej Europy w ujęciu źródłoznawczym. Księga jubileuszowa Profesora Michała Parczewskiego. Kraków; Rzeszów: Uniwersytet Rzeszowski, s. 597-612.
Переглядів анотації: 378 Завантажень PDF: 248
Авторське право (c) 2025 Археологія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Це стаття відкритого доступу за ліцензією CC BY-NC-ND 4.0
