Політика рецензування
Вступ
Усі статті, подані до журналу «Археологія», проходять рецензування. Наукова експертиза матеріалів, захищених авторським правом, що проводиться рецензентами, полягає в об’єктивній оцінці якості поданих статей та визначенні рівня їх відповідності науковим, літературним та етичним стандартам.
Принципи, яких дотримуються рецензенти
Експертна оцінка має допомогти автору покращити якість тексту статті, а також допомогти Головному редактору визначити можливість публікації.
Рецензент, який не вважає себе експертом у тематиці статті або розуміє, що він/вона не зможе подати рецензію вчасно, повинен негайно повідомити про це Головного редактора.
Рецензент не повинен бути автором або співавтором поданої на рецензування статті. Це також стосується наукових керівників осіб, які мають науковий ступінь, або працівників відділу, в якому працює автор.
Рецензент не повинен приймати на рецензування рукопис за наявності конфлікту інтересів, спричиненого конкуренцією, співпрацею чи іншими стосунками з будь-якими авторами чи організаціями, пов’язаними зі статтею.
Будь-який рукопис, отриманий експертом для рецензування, є конфіденційним документом. Він не може обговорюватися ні з ким, крім редакційно-видавничої групи.
Рецензент повинен бути об’єктивним. Не можна допускати особистих коментарів до автора у рецензії. Рецензент повинен чітко і зважено висловити свою думку.
Рецензент повинен дати об'єктивний висновок щодо достатності цитування статей, вже опублікованих у літературі, та найновішої літератури на цю тему. Якщо необхідно, рецензент повинен рекомендувати авторам максимально зменшити самоцитування. У тих випадках, коли питання або регіон археологічних досліджень не вивчалися ніким, крім авторів статті, можливе самоцитування, але воно не повинно перевищувати 20%.
Рецензент не повинен використовувати інформацію та ідеї зі статті, поданої на рецензування, для особистої вигоди, поважаючи принцип конфіденційності.
Рецензент повинен визначити опубліковані статті, які стосуються рецензованої статті та не цитуються автором. Будь-яке твердження у рецензуванні про те, що деякі зауваження, висновки чи аргументи з рецензованої статті вже траплялися у літературі, має супроводжуватися точним бібліографічним посиланням на джерело інформації. Рецензент також повинен звернути увагу Головного редактора на значну схожість або частковий збіг рецензованої статті з будь-якою іншою раніше опублікованою роботою.
Якщо рецензент підозрює плагіат або фальсифікацію даних, він/вона має негайно звернутися до редакційно-видавничого відділу журналу для детального розгляду або колективного рецензування статті з подальшим обговоренням її результатів на засіданні редакційної колегії.
Співпраця із рецензентами
Головний редактор та відповідальний секретар приймають рішення щодо вибору відповідного рецензента для поданої статті. Весь неопублікований рукопис надається рецензентам лише після їхньої згоди на рецензування. Рецензенти підбираються для статті відповідно до їхніх близьких наукових інтересів, досвіду вивчення теми та/або археологічних робіт у досліджуваному регіоні. Проте, тим, хто працює в межах одного проекту або в одного відділу з одним із авторів, не пропонується бути рецензентами статті, щоб зберегти об’єктивність рецензії.
Тип рецензування
«Подвійне сліпе» рецензування застосовується в журналі «Археологія» (Arheologia), в якому рецензенти залишаються анонімними для авторів, а автори – для рецензентів.
Головний редактор та колектив редакції журналу повинні забезпечити конфіденційність імен та іншої інформації, що стосується рецензентів. За необхідності, під час вирішення питання про залучення нового рецензента, останній може бути повідомлений щодо імен попередніх рецензентів.
Графік процесу рецензування
На первинну оцінку статті Головним редактором та відповідальним секретарем відводиться 10 днів. На цьому етапі вирішується, чи є рукопис оригінальним та відповідає цілям і тематиці журналу. Тривалість рецензування близька до цього періоду, але в деяких випадках рецензентам може знадобитися більше часу для прийняття рішення. Остаточне затвердження статей та випуску журналу проводиться на засіданні редакційної колегії.







