Iвкiвцi — новий тип пiзньозарубинецьких пам’яток Середнього Поднiпров’я
Ключові слова:
пізньозарубинецькі пам’ятки, тип Лютіж, кераміка, фібули, сармати, Середнє Подніпров’я
Анотація
Подано стислий огляд історії досліджень та історіографії питання щодо пізньозарубинецьких пам’яток. На цьому тлі опубліковано матеріали з поселення й могильника Івківці, який досліджувала Дніпро-Псельська ранньослов’янська експедиція ІА НАН України. На основі порівняльного аналізу виділено окремий тип пам’яток — тип Івківці, що відрізняється від типу Лютіж.
Посилання
Alekseeva, E. M. 1975. Antichnyie busy Severnogo Prichernomoria. Svod arkheologicheskikh istochnikov, G 1-12. Moskva: Nauka.
Ambroz, A. K. 1966. Fibuly iuga Evropeiskoi chasti SSSR. Svod arkheologicheskikh istochnikov, D 1-30. Moskva: Nauka.
Bashkatov, Yu. Yu. 2004. Osoblyvosti zhytlobuduvannia ta hospodarchoi diialnosti meshkantsiv zaplavnoho poselennia Luh IV (Obolon). In: Kozak, D. N. (ed.). Arkheolohiia davnikh slovian. Doslidzhennia i materialy. Kyiv: IA NAN Ukrainy, p. 39-48.
Bashkatov, Yu. Yu. 2009. Do pytannia pro pokhodzhennia slovianskoho zhytla Serednoho Podniprovia (za materialamy I-V st.). Vita antiqua, 7-8, p. 227-235.
Bashkatov, Yu., Bitkovska, T. 2019. Doslidzhennia na poselenni bilia s. Ivkivtsi na Chyhyrynshchyni. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2017 r., p. 291-292.
Voroniatov, S. V., Eremenko, V. E. 2006. Metallurgicheskii tsentr Liutezh, sarmaty i obrazovanie gorizonta Liutezh-Rakhny-Pochep: popytka interpretatsii [‛Liutezhskoe plenenie bastarnov’ - mif ili realnost?]. In: Proizvodstvennye tsentry. Istochniki, ‛dorogi’, areal rasprostraneniia: materialy tematicheskoi nauchnoi konferentsii. Sankt-Peterburg, 18-21 dekabria 2006 g. Sankt-Peterburg: Eleksis Print, p. 88-93.
Danylenko, V. M. 1976. Piznozarubynetski pamiatky kyivskoho typu. Arheologia, 19, p. 65-92.
Kravchenko, N. M., Gorokhovskii, E. L. 1979. O nekotorykh osobennostiakh razvitiia materialnoi kultury naseleniia Srednego Podneprovia v pervoi polovine I tysiacheletiia n. e. Sovetskaia arkheologiia, 2, p. 51-69.
Kushtan, D. P., Syvolap, M. P., Marchenko, O. V. 2018. Rozvidky v Potiasmynni. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2016 r., p. 293-295.
Maksimov, E. V. 1972. Srednee Podneprove na rubezhe nashei ery. Kyiv: Naukova dumka.
Maksimov, E. V. 1982. Zarubinetskaia kultura na territorii USSR. Kyiv: Naukova dumka.
Oblomskii, A. M. 1998. Poselenie Zhuravka Olshanskaia v Srednem Podneprove (opyt kulturno-khronologicheskogo analiza materialov). In: Miatselski, A. A. (ed.). Istoriko-arkheologicheskii sbornik. Minsk, p. 59-87.
Oblomskii, A. M., Terpilovskii, R. V., Petrauskas, O. V. 1990. Raspad zarubinetskoi kultury i ego sotsialno-ekonomicheskie i ideologicheskie prichiny. Preprint. Kyiv.
Oblomskii, A. M., Terpilovskii, R. V. 1991. Srednee Podneprove i Dneprovskoe Levoberezhe v pervye vv. n. e. Moskva: IA RAN.
Oblomskii, A. M., Terpilovskii, R. V. (ed.). 2010. Pozdnezarubinetskie pamiatniki na territorii Ukrainy (vtoraia polovina I-II vv. n. e.). Ranneslavianskii mir, 12. Moskva: IA RAN.
Pachkova, S. P. 2006. Zarubinetskaia kultura i latenizirovannye kultury Evropy. Kyiv: IA NAN Ukrainy.
Samoilovskyi, I. M. 1947. Korchuvatskyi mohylnyk. Arheologia, 1, p. 101-111.
Samoilovskii, I. M. 1960. Subbotovskii mogilnik. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii AN USSR, 9, p. 93-95.
Simonenko, A. V. 2011. Rimskii import u sarmatov Severnogo Prichernomoria. Sankt-Peterburg: Nestor-Istoriia.
Terpylovskyi, R. V., Shovkoplias, H. M. 202. Keramika rubezhu nashoi ery z poselennia Obolon (poperedni sposterezhennia). In: Buniatian, K. P., Pachkova, S. P. (eds.). Suchasni problemy arkheolohii. Kyiv: IA NAN Ukrainy, p. 246-247.
Tretiakov, P. N. 1966. Finno-ugry, balty i slaviane na Dnepre i Volge. Moskva; Leningrad: Nauka.
Tretiakov, P. N. 1982. Po sledam drevnikh slavianskikh plemen. Leningrad: Nauka.
Khavliuk, P. I. 1971. Pamiatky zarubynetskoi kultury na Pobuzhzhi. Arheologia, 4, p. 84-96.
Khazanov, A. M. 1963. Genezis sarmatskikh bronzovykh zerkal. Sovetskaia arkheologiia, 4, p. 59-72.
Khvoika, V. V. 1901. Polia pogrebenii v srednem Pridneprove: (raskopki V. V. Khvoika v 1899-1900 gg.). Sankt-Peterburg: Tip. I. N. Skorokhodova.
Tsyndrovska, L. O. 1988. Pamiatky pershoi chverti I tys. n. e. na terytorii Serednoho Podniprovia. Arheologia, 62, p. 86-95.
Shchukin, M. B. 1979. K predystorii cherniakhovskoi kultury. Trinadtsat sekventsii. Arkheologicheskii sbornik Gosudarstvennogo Ermitazha, 20, p. 66-89.
Shchukin, M. B. 1986. Gorizont Rakhny-Pochep: prichiny i usloviia obrazovaniia. In: Matveeva, G. I. (ed.). Kultury Vostochnoi Evropy I tysiacheletiia. Kuibyshev: Kuibyshevskii gosudarstvennyi universitet, p. 26-38.
Shchukin, M. B. 1994. Na rubezhe er. Opyt istoriko-arkheologicheskoi rekonstruktsii politicheskikh sobytii III v. do n. e. - I v. n. e. v Vostochnoi i Tsentralnoi Evrope. Sankt-Peterburg: Farn.
Kossinna, G. 1932. Germanische Kultur im Jahrtausend nach Chr. Geburt. Mannus Bibliothek, S. 40-61.
Łuczkiewicz, P. 2004. Uzbrojenie ludności ziem Polski w młodszym okresie przedrzymskim. Rozprawa doktorska. Kraków: Uniwersytet Jagielloński.
Reinecke, P. 1906. Aus der russischen Literatur Gräberfelder vom Ende der La Tene-Zeit und aus der jüngeren römischen Kaiserzeit im Gouvernement Kiew. Mainzer Zeitschrift, 1, S. 42-50.
Ambroz, A. K. 1966. Fibuly iuga Evropeiskoi chasti SSSR. Svod arkheologicheskikh istochnikov, D 1-30. Moskva: Nauka.
Bashkatov, Yu. Yu. 2004. Osoblyvosti zhytlobuduvannia ta hospodarchoi diialnosti meshkantsiv zaplavnoho poselennia Luh IV (Obolon). In: Kozak, D. N. (ed.). Arkheolohiia davnikh slovian. Doslidzhennia i materialy. Kyiv: IA NAN Ukrainy, p. 39-48.
Bashkatov, Yu. Yu. 2009. Do pytannia pro pokhodzhennia slovianskoho zhytla Serednoho Podniprovia (za materialamy I-V st.). Vita antiqua, 7-8, p. 227-235.
Bashkatov, Yu., Bitkovska, T. 2019. Doslidzhennia na poselenni bilia s. Ivkivtsi na Chyhyrynshchyni. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2017 r., p. 291-292.
Voroniatov, S. V., Eremenko, V. E. 2006. Metallurgicheskii tsentr Liutezh, sarmaty i obrazovanie gorizonta Liutezh-Rakhny-Pochep: popytka interpretatsii [‛Liutezhskoe plenenie bastarnov’ - mif ili realnost?]. In: Proizvodstvennye tsentry. Istochniki, ‛dorogi’, areal rasprostraneniia: materialy tematicheskoi nauchnoi konferentsii. Sankt-Peterburg, 18-21 dekabria 2006 g. Sankt-Peterburg: Eleksis Print, p. 88-93.
Danylenko, V. M. 1976. Piznozarubynetski pamiatky kyivskoho typu. Arheologia, 19, p. 65-92.
Kravchenko, N. M., Gorokhovskii, E. L. 1979. O nekotorykh osobennostiakh razvitiia materialnoi kultury naseleniia Srednego Podneprovia v pervoi polovine I tysiacheletiia n. e. Sovetskaia arkheologiia, 2, p. 51-69.
Kushtan, D. P., Syvolap, M. P., Marchenko, O. V. 2018. Rozvidky v Potiasmynni. Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 2016 r., p. 293-295.
Maksimov, E. V. 1972. Srednee Podneprove na rubezhe nashei ery. Kyiv: Naukova dumka.
Maksimov, E. V. 1982. Zarubinetskaia kultura na territorii USSR. Kyiv: Naukova dumka.
Oblomskii, A. M. 1998. Poselenie Zhuravka Olshanskaia v Srednem Podneprove (opyt kulturno-khronologicheskogo analiza materialov). In: Miatselski, A. A. (ed.). Istoriko-arkheologicheskii sbornik. Minsk, p. 59-87.
Oblomskii, A. M., Terpilovskii, R. V., Petrauskas, O. V. 1990. Raspad zarubinetskoi kultury i ego sotsialno-ekonomicheskie i ideologicheskie prichiny. Preprint. Kyiv.
Oblomskii, A. M., Terpilovskii, R. V. 1991. Srednee Podneprove i Dneprovskoe Levoberezhe v pervye vv. n. e. Moskva: IA RAN.
Oblomskii, A. M., Terpilovskii, R. V. (ed.). 2010. Pozdnezarubinetskie pamiatniki na territorii Ukrainy (vtoraia polovina I-II vv. n. e.). Ranneslavianskii mir, 12. Moskva: IA RAN.
Pachkova, S. P. 2006. Zarubinetskaia kultura i latenizirovannye kultury Evropy. Kyiv: IA NAN Ukrainy.
Samoilovskyi, I. M. 1947. Korchuvatskyi mohylnyk. Arheologia, 1, p. 101-111.
Samoilovskii, I. M. 1960. Subbotovskii mogilnik. Kratkie soobshcheniia Instituta arkheologii AN USSR, 9, p. 93-95.
Simonenko, A. V. 2011. Rimskii import u sarmatov Severnogo Prichernomoria. Sankt-Peterburg: Nestor-Istoriia.
Terpylovskyi, R. V., Shovkoplias, H. M. 202. Keramika rubezhu nashoi ery z poselennia Obolon (poperedni sposterezhennia). In: Buniatian, K. P., Pachkova, S. P. (eds.). Suchasni problemy arkheolohii. Kyiv: IA NAN Ukrainy, p. 246-247.
Tretiakov, P. N. 1966. Finno-ugry, balty i slaviane na Dnepre i Volge. Moskva; Leningrad: Nauka.
Tretiakov, P. N. 1982. Po sledam drevnikh slavianskikh plemen. Leningrad: Nauka.
Khavliuk, P. I. 1971. Pamiatky zarubynetskoi kultury na Pobuzhzhi. Arheologia, 4, p. 84-96.
Khazanov, A. M. 1963. Genezis sarmatskikh bronzovykh zerkal. Sovetskaia arkheologiia, 4, p. 59-72.
Khvoika, V. V. 1901. Polia pogrebenii v srednem Pridneprove: (raskopki V. V. Khvoika v 1899-1900 gg.). Sankt-Peterburg: Tip. I. N. Skorokhodova.
Tsyndrovska, L. O. 1988. Pamiatky pershoi chverti I tys. n. e. na terytorii Serednoho Podniprovia. Arheologia, 62, p. 86-95.
Shchukin, M. B. 1979. K predystorii cherniakhovskoi kultury. Trinadtsat sekventsii. Arkheologicheskii sbornik Gosudarstvennogo Ermitazha, 20, p. 66-89.
Shchukin, M. B. 1986. Gorizont Rakhny-Pochep: prichiny i usloviia obrazovaniia. In: Matveeva, G. I. (ed.). Kultury Vostochnoi Evropy I tysiacheletiia. Kuibyshev: Kuibyshevskii gosudarstvennyi universitet, p. 26-38.
Shchukin, M. B. 1994. Na rubezhe er. Opyt istoriko-arkheologicheskoi rekonstruktsii politicheskikh sobytii III v. do n. e. - I v. n. e. v Vostochnoi i Tsentralnoi Evrope. Sankt-Peterburg: Farn.
Kossinna, G. 1932. Germanische Kultur im Jahrtausend nach Chr. Geburt. Mannus Bibliothek, S. 40-61.
Łuczkiewicz, P. 2004. Uzbrojenie ludności ziem Polski w młodszym okresie przedrzymskim. Rozprawa doktorska. Kraków: Uniwersytet Jagielloński.
Reinecke, P. 1906. Aus der russischen Literatur Gräberfelder vom Ende der La Tene-Zeit und aus der jüngeren römischen Kaiserzeit im Gouvernement Kiew. Mainzer Zeitschrift, 1, S. 42-50.
Переглядів анотації: 542 Завантажень PDF: 830
Опубліковано
2021-06-14
Номер
Розділ
Статті
